Посвящается Мечте...

і за хвилиною іде хвилина...
і з нею проминає час...
здається, ще одна година,
й життя надовго розлучає нас.

та от чи зможу я без тебе жити?
без тої, що для мене над усе?
коли ти поруч - можу світ скорити!
тебе нема - життя лиш біль несе...

у цьому світі ти одна-єдина,
для тебе я живу, тобою мрію,
без тебе, я існую, як тварина,
коли ж ти є, я знаю точно, що живу.

ти - сонечко, що словом зігріває
ти - мрія, що у снах моїх живе,
що робить так, що лід в моєму серці розтає
ти та, шо є, і це для мене - все!

і я не хочу розлучатися з тобою!
не хочу сумувати довгі дні
й не буду я здаватися без бою
й не зможу залишатись без тебе!

якби ж ти знала, як палко я тебе кохаю!
Без тебе все життя моє не має змісту!
Я ніби як вогнем палаю,
згораючи, я з вітром полечу...
туди, де ти...
й лишусь з тобою назавжди...